Cyklus prednášok: Ukrajinsko-slovenská sezóna
Katedra teórie a dejín umenia VŠVU pozýva na cyklus prednášok Ukrajinsko-slovenská sezóna od 20. do 22. októbra 2026 v Bratislave.
Програма українською мовою
- Termín: 20. – 22. októbra 2026
- Miesto: VŠVU, Drotárska 44 a Hviezdoslavovo nám. 18, Bratislava
- Organizátori: Vysoká škola výtvarných umení v Bratislave, Ľvivská národná akadémia umení a Zakarpatská akadémia umení v Užhorode
Katedra teórie a dejín umenia Vysokej školy výtvarných umení v Bratislave vás srdečne pozýva na Ukrajinsko-slovenskú sezónu, cyklus prednášok organizovaný v spolupráci s ukrajinskými umeleckými akadémiami.
Program prednášok:
Utorok 20. októbra 2026
Mykhaylo Pryymych
PhDr., rektor Zakarpatskej akadémie umení v Užhorode, Ukrajina. Profesor na Katedre úžitkového a dekoratívneho umenia Zakarpatskej akadémie umení.
-
Horianska rotunda v kontexte európskych umeleckých procesov: 13. – 16. storočie
- 9.30 – 11.00 h, Ateliér Katedry reštaurovania, VŠVU, Drotárska 44, miestnosť D 131
Marta Kravchenko
PhD., docentka na Ľvivskej národnej akadémii umení, Ukrajina.
-
Umelecký šperk a telo v súčasnom ukrajinskom šperkárskom umení
- 11.00 – 12.30 h, Ateliér kovu a šperku, VŠVU, Drotárska 44, miestnosť D 363
Ivan Nebesnyk
PhD., dekan Fakulty dizajnu a úžitkového a dekoratívneho umenia Zakarpatskej akadémie umení v Užhorode, Ukrajina; docent na Katedre dizajnu Zakarpatskej akadémie umení.
-
Obraz „univerzálneho“ v dizajne hudobných albumov na konci 60. a v 70. rokoch 20. storočia
- 10.00 – 11.30 h, Ateliér prípravného kurzu „Identita“, VŠVU, Drotárska 44, miestnosť D 317
Streda 21. októbra 2026
Bohdana Hrynda
PhD., docentka na Katedre aktuálnych umeleckých praktík Ľvivskej národnej akadémie umení, Ukrajina.
-
Móda, telo a identita: Antropologický pohľad na vizuálnu kultúru 20. storočia
- 13.00 – 14.30 h, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, miestnosť H 135
Kateryna Pokora
Odborná asistentka na Katedre aktuálnych umeleckých praktík Ľvivskej národnej akadémie umení, Ukrajina.
-
Materiálne svedectvo: dôkazy, výpovede a umelecká prax
- 14.30 – 16.00 h, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, miestnosť H 135
Yuliya Babunych
PhD., vedúca Oddelenia doktorandského a postdoktorandského štúdia na Ľvivskej národnej akadémii umení, Ukrajina; docentka na Katedre dejín a teórie umenia Ľvivskej národnej akadémie umení.
-
Ukrajinskí modernistickí maliari v medzinárodných umeleckých kruhoch: Parížska škola
- 16.00 – 17.30 h, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, miestnosť H 103
Štvrtok 22. októbra 2026
Lada Tsymbala
PhD., docentka na Katedre dejín a teórie umenia Ľvivskej národnej akadémie umení, Ukrajina.
-
Etnické reflexie ukrajinskej módy v čase vojny: „Vystačiť si s tým, čo je, darovať“
- 10.00 – 11.30 h, Ateliér odevného dizajnu, VŠVU, Drotárska 44, miestnosť D 343
Daryna Skrynnyk-Myska
PhD., vedúca na Katedre aktuálnych umeleckých praktík Ľvivskej národnej akadémie umení, Ukrajina.
-
Vnímanie územia: krajina, pozičnosť a vojna v súčasnom ukrajinskom umení
- 16.00 – 17.30 h, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, miestnosť H 135
Podrobné informácie
Mykhaylo Pryymych
Rotunda v Horjanoch v kontexte európskych umeleckých procesov 13. – 16. storočia
Rotunda v Horjanoch pri Užhorode patrí k najtajomnejším pamiatkam sakrálnej architektúry v stredovýchodnej Európe. Predstavuje jedinečnú syntézu archaickej románskej rotundy so šiestimi apsidami a neskoršej gotickej lode. Popri pretrvávajúcich odborných diskusiách o jej pôvode – datovanom do obdobia od 10. do 14. storočia – táto stavba predstavuje vzácny príklad prepojenia byzantských tradícií a ranej západoeurópskej kultúry, čím sa Zakarpatsko profiluje ako živá križovatka stredovekej umeleckej výmeny. Jadrom prednášky je rozbor zachovanej freskovej výzdoby zo 14. storočia, ktorá vykazuje priame štylistické paralely s maliarstvom severotalianskeho trecenta a okruhom Giotta. Tento taliansky vplyv vnáša do diela osobitý humanistický rozmer: strnulé konvencie tu ustupujú dramatickej emocionálnej expresivite a psychologickej empatii, čo sa najvýraznejšie prejavuje v cykloch Ukrižovanie a Posledná večera.
Ivan Nebesnyk
Obraz univerzálneho v dizajne hudobných albumov (koniec 60. – 70. roky 20. storočia)
Prednáška skúma dizajn hudobných albumov z konca 60. a zo 70. rokov 20. storočia ako autonómny fenomén vizuálnej kultúry a analyzuje ako sa prostredníctvom výtvarných a typografických stratégií konštruoval „obraz univerzálnosti“. Toto obdobie predstavovalo zásadný zlom, ktorý formovala kontra-kultúrna revolúcia, éra dobývania vesmíru a narastajúci záujem o mysticizmus či psychedelické zážitky. V tomto kontexte prechod od komerčných vydaní ku koncepčným vinylovým albumom premenil obal platne na skutočný výstavný priestor a miesto medziodborovej syntézy.
Prezentácia analyzuje obal ako komplexné semiotické pole, ktoré presiahlo rámec komerčného balenia a stalo sa samostatným vizuálnym vyjadrením. Skúma synestetickú súhru zvuku a obrazu a sleduje, ako sa koláž, fotografické experimenty a intelektualizovaná typografia zlúčili do uceleného jazyka. S využitím jungovskej perspektívy prednáška poukazuje na uplatnenie archetypálnych štruktúr, ikonografie tarotu a univerzálnych geometrických tvarov, ktorých cieľom bolo osloviť kolektívne nevedomie. Napokon sa venuje kľúčovej stratégii neskorej moderny – vynechaniu názvov kapely a albumu v prospech čistých symbolov, čo viedlo k hermetickému uzavretiu významu, sakralizácii artefaktu a položeniu základov súčasnej vizuálnej komunikácie.
Marta Kravchenko
Umelecký šperk a telo v súčasnom ukrajinskom šperkárskom umení
Prednáška skúma vzťah medzi šperkom a ľudským telom v súčasnom ukrajinskom šperkárskom umení. Šperk sa tu chápe ako autonómne umelecké vyjadrenie, v ktorom sa telo stáva miestom prezentácie, účastníkom procesu tvorby významu a nositeľom individuálnej i kolektívnej skúsenosti. Pozornosť sa zameriava na spôsoby, akými šperky vymedzujú, dopĺňajú alebo transformujú telesnosť.
Na príkladoch zo súčasnej ukrajinskej šperkárskej tvorby prednáška analyzuje vzájomné vzťahy medzi formou, materiálom, mierkou a spôsobmi nosenia, ako aj význam dotyku, pohybu a telesných vnemov pri vnímaní umeleckého diela. Pozornosť sa venuje využívaniu netradičných materiálov a interakcii medzi šperkom a telom nositeľa či nositeľky. Prednáška odhaľuje potenciál šperku ako intímneho, a zároveň verejného umeleckého média, ktoré prepája osobné príbehy so širšími spoločenskými procesmi.
Bohdana Hrynda
Móda, telo a identita: Antropologická interpretácia vizuálnej kultúry 20. storočia
Prednáška skúma módu dvadsiateho storočia ako kultúrnu prax, prostredníctvom ktorej sa telo stáva spoločensky viditeľným, zmysluplným a zapojeným do konštrukcie identity. Namiesto toho, aby sa k móde pristupovala primárne ako k histórii meniacich sa štýlov, vníma oblečené telo ako miesto, kde sa vyjednávajú kultúrne normy, sociálne rozdiely, rodové roly a individuálne a kolektívne identity.
Prednáška, ktorá začína transformáciou ženskej siluety na začiatku dvadsiateho storočia, sleduje vznik moderného tela ako mobilného, reprezentovaného, pozorovaného a čoraz viac konštruovaného prostredníctvom vizuálnej kultúry. Skúma úlohu módnej fotografie, časopisov a filmu pri vytváraní modelov telesného vzhľadu a seba-poňatia; používanie štýlu mládežníckymi kultúrami a subkultúrami ako prostriedok príslušnosti, diferenciácie a symbolického odporu; a rastúce chápanie tela v 80. a 90. rokoch 20. storočia ako projekt seba-vytvárania a rodovej identity. Prednáška, čerpajúc z kultúrnej antropológie, vizuálnej kultúry a módnych štúdií, sa v konečnom dôsledku pýta, ako oblečenie a obrazy podieľajú nielen na vyjadrovaní toho, kým sme, ale aj na formovaní toho, ako chápeme, konštruujeme a reprezentujeme samých seba.
Kateryna Pokora
Materiálne svedectvo: dôkaz, výpoveď a umelecká prax
Prednáška vychádza z konceptu „materiálneho svedka“ (material witness) od Susan Schuppli a skúma, ako môžu hmota a živé organizmy zaznamenávať environmentálne a politické udalosti a nadobúdať podobu dôkazov. Na základe vlastného výskumu kvetu siníc v rieke Dneper priblížim projekt, v ktorom som tieto myšlienky rozvíjala prostredníctvom umeleckých a materiálnych experimentov, a budem sa venovať metódam, teoretickým východiskám i otázkam, ktoré formovali toto dielo.
Yuliya Babunych
Ukrajinskí modernistickí maliari v medzinárodných umeleckých kruhoch: Parížska škola
Prednáška sa zaoberá problematikou pôsobenia ukrajinských modernistických maliarov mimo územia Ukrajiny. Aktuálnosť tejto témy vyplýva z potreby skúmať umeleckú skúsenosť ukrajinských tvorcov v emigrácii a jej prepojenie s koreňmi národnej kultúry. Mnohé súčasné umelecké fenomény, vznikajúce spojením národných a multikultúrnych skúseností, sa etablovali mimo ukrajinských etnických území, predovšetkým vo významných európskych umeleckých centrách. V tejto súvislosti sa pozornosť zamerala na Paríž ako jedno zo zahraničných centier tvorivej činnosti ukrajinských modernistov v prvej tretine 20. storočia. Zároveň sa ukázalo, že tvorba ukrajinských modernistov v emigrácii vykazovala určité spoločné znaky, a to najmä v spôsobe stvárnenia plastickej formy a v práci s farbou. Mnohí umelci z Ukrajiny prejavovali vernosť národným kultúrnym a umeleckým tradíciám popri rozvíjaní vlastných maliarskych koncepcií a svetonázorových postojov. Významnú úlohu zohralo vnášanie prvkov ukrajinskej národnej kultúry do umeleckého priestoru európskeho modernizmu.
Lada Tsymbala
Etnické odrazy ukrajinskej módy v čase vojny: „Vystačiť si s tým, čo máme, a darovať“
Prednáška skúma hlbokú transformáciu ukrajinského módneho priemyslu počas rokov plno-formátovej vojny a sleduje jeho vývoj od raného etno-patriotizmu až po vysoko špecializovanú adaptívnu a vojenskú módu. Zasadením modernej dynamiky do historického kontextu prezentácia priamo porovnáva módny étos druhej svetovej vojny a súčasnej Ukrajiny. Zatiaľ čo štrukturálnu realitu druhej svetovej vojny definoval slogan britskej vlády „Make Do and Mend“ (Vyrob a oprav) kvôli vážnemu nedostatku materiálu, moderná ukrajinská móda preformulovala túto filozofiu do silného, komunitou riadeného motívu: „Make Do and Donate“ (Vyrob a daruj).
Téma zdôrazňuje, ako sa zameranie ukrajinskej módy v priebehu rokov konfliktu posunulo. Počiatočná reakcia na inváziu sa niesla v znamení explicitných etno-patriotických prejavov, ktoré využívali modrú a žltú farbu národnej vlajky, remeselné zdroje a folklórne motívy na vizuálne budovanie národnej solidarity a prilákanie globálnej pozornosti. V priebehu prebiehajúceho konfliktu sa tento počiatočný vlastenecký vpád rozvinul do sofistikovaného duálneho modelu. Na jednej strane masovo-marketoví a luxusní návrhári naďalej vpletajú jedinečné národné kódy do vysokej módy ako trvalého symbolu identity. Na druhej strane sa priemysel rýchlo orientoval na praktickosť, fundraisingové funkcie a adaptívne oblečenie navrhnuté tak, aby spĺňalo drsnú vojnovú realitu. Analýza dospela k záveru, že moderná ukrajinská móda prekročila hranice estetickej reakcie; teraz funguje ako kľúčový humanitárny nástroj, mechanizmus získavania finančných prostriedkov pre armádu a jednotný prejav odolného kultúrneho kódexu národa.
Daryna Skrynnyk-Myska
Vnímanie územia: Krajina, pozícia a vojna v súčasnom ukrajinskom umení
Čo sa deje s obrazom krajiny, keď územie, ktoré predstavuje, formuje vojna?
Táto prednáška skúma, ako súčasní ukrajinskí umelci prehodnocujú krajinu – nie iba ako žáner, ale ako kultúrne konštruovaný spôsob vnímania územia a vytvárania vzťahu k nemu. Prostredníctvom analýzy dvoch diel *Štyri haldy hlušiny, z ktorých vidno okupovaný Donbas* (2022) od Romana Khimea a *Pohľad na Tisu* (2025) od Danyla Pavlija, prednáška skúma, ako môže vzniknúť politický význam aj bez priameho zobrazenia vojny.
Khimei vytvára panoramatickú krajinu z fragmentov rôznych fotografií; vytvára tak zdanlivo celistvý pohľad, no zároveň odhaľuje nemožnosť takého zobrazenia. Pavlii naproti tomu využíva konvenčnú formu riečnej krajiny a umiestňuje ju na ukrajinsko-rumunské hranice, pričom maľbu dopĺňa geolokačnou značkou, ktorá zviditeľňuje pozíciu, z ktorej umelec scénu pozoroval.
Spojením týchto dvoch diel prednáška uvažuje o tom, ako vojna mení nielen to, čo krajina predstavuje, ale aj podmienky, za akých možno územie vidieť, pristupovať k nemu a chápať ho. Naznačuje, že politický rozmer krajiny nemusí spočívať vo viditeľných obrazoch konfliktu, ale v samotnom spôsobe organizácie pohľadu.
ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙ
Вівторок, двадцятого жовтня
Михайло Приймич
Доктор мистецтвознавства (Dr. Sc.), ректор Закарпатської академії мистецтв (Ужгород, Україна), професор кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв.
- Горянська ротонда в контексті європейських мистецьких процесів: XIII–XVI століття
- 09:30 – 11:00, Майстерня кафедри реставрації, VŠVU, Drotárska 44, аудиторія D 131
Іван Небесник
Кандидат мистецтвознавства (PhD), декан факультету дизайну і декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв (Ужгород, Україна), доцент кафедри дизайну Закарпатської академії мистецтв.
- Образ універсального в дизайні музичних альбомів кінця 1960-х – 1970-х років
- 10:00 – 11:30, Майстерня підготовчого курсу «Ідентичність», VŠVU, Drotárska 44, аудиторія D 317
Марта Кравченко
Кандидатка мистецтвознавства (PhD), доцентка кафедри історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв (Україна).
- Художні прикраси і тіло в сучасному українському ювелірному мистецтві
- 11:00 – 12:30, Майстерня обробки металу та ювелірного мистецтва, VŠVU, Drotárska 44, аудиторія D 363
Середа, двадцять першого жовтня
Богдана Гринда
Кандидатка мистецтвознавства (PhD), доцентка кафедри актуальних мистецьких практик Львівської національної академії мистецтв (Україна).
- Мода, тіло та ідентичність: антропологічне прочитання візуальної культури ХХ століття
- 13:00 – 14:30, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, аудиторія H 135
Катерина Покора
Викладачка кафедри актуальних мистецьких практик Львівської національної академії мистецтв (Україна).
- Матеріальний свідок: доказ, свідчення та мистецька практика
- 14:30 – 16:00, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, аудиторія H 135
Юлія Бабунич
Кандидатка мистецтвознавства (PhD), завідувачка відділу аспірантури та докторантури Львівської національної академії мистецтв (Україна), доцентка кафедри історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв.
- Українські живописці-модерністи у зарубіжних мистецьких середовищах: паризький осередок
- 14:30 – 16:00, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, аудиторія H 103
Четвер, двадцять другого жовтня
Лада Цимбала
Кандидатка мистецтвознавства (PhD), доцентка кафедри історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв (Україна).
- Етнорефлексії української моди у часи війни: «Обмежуйся тим, що є, і пожертвуй»
- 10:00 – 11:30, Майстерня дизайну одягу, VŠVU, Drotárska 44, аудиторія D 343
Дарина Скринник-Миська
Кандидатка філософських наук (PhD), завідувачка кафедри актуальних мистецьких практик Львівської національної академії мистецтв (Україна).
- Бачити територію: ландшафт, позиційність та війна в сучасному українському мистецтві
- 16:00 – 17:30, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, аудиторія H 135
Детальна інформація
Михайло Приймич
Тема: Горянська ротонда в контексті європейських мистецьких процесів ХІІІ–XVI століть
Горянська ротонда в Ужгороді є однією з найзагадковіших пам’яток сакральної архітектури Центрально-Східної Європи, що унікально поєднує архаїчну шестиконхову романську ротонду з пізнішою готичною навою. Попри тривалі наукові дискусії щодо її походження — від гіпотез Х до XIV століть — споруда постає рідкісним вузлом синтезу візантійських традицій та ранньої західноєвропейської культури, утверджуючи Закарпаття як активне перехрестя середньовічного художнього обміну.
Осердям лекції є збережена фрескова програма пам’ятки XIV століття, яка демонструє прямі стилістичні паралелі з північноіталійським живописом епохи Треченто та колом Джотто. Цей італійський вплив привносить виразний гуманістичний вимір, замінюючи суворий канон драматичною експресією та психологічним співпереживанням, що найяскравіше розкриваються в циклах «Розп’яття» та «Таємна вечеря».
Іван Небесник
Тема: Образ універсального в дизайні музичного альбому (кінець 1960-х – 1970-ті рр.)
Ця лекція присвячена дослідженню дизайну музичного альбому кінця 1960-х – 1970-х років як автономного явища візуальної культури та з’ясуванню того, як «образ універсального» конструювався за допомогою ілюстраційних і типографічних стратегій. Цей період позначився глибинним переломним моментом, сформованим контркультурною революцією, космічною ерою, а також сплеском інтересу до містицизму й психоделічного досвіду.
У доповіді обкладинка аналізується як семіотичне поле, яке подолало рамки комерційного паковання й стало самостійним візуальним висловлюванням. Досліджується синестетична взаємодія звуку та зображення, простежується поєднання всіх компонентів музичного прродукту в єдину цілісну мову. Крізь юнгіанську оптику лекція висвітлює використання окремих архетипічних структур, іконографії та універсальної геометрії. Насамкінець розглядається ключова стратегія пізнього модернізму — відмова від титульного напису на користь чистого символу, що заклало підґрунтя для сучасних візуальних комунікацій.
Марта Кравченко
Тема: Художні прикраси і тіло в сучасному українському ювелірному мистецтві
Лекція присвячена взаємодії прикраси й людського тіла в сучасному українському ювелірному мистецтві. Ювелірна прикраса розглядається як самостійне художнє висловлювання, у якому тіло стає простором експонування, учасником творення змісту та носієм індивідуального й колективного досвіду. У центрі уваги – способи, якими ювелірні об’єкти окреслюють, доповнюють або трансформують тілесність.
На прикладах сучасних українських ювелірних практик аналізуються взаємозв’язки форми, матеріалу, масштабу й способу носіння, а також значення дотику, руху та тілесних відчуттів у сприйнятті твору. Особливу увагу приділено використанню нетрадиційних матеріалів і взаємодії прикраси і тіла носія. Лекція розкриває потенціал прикраси як інтимного й водночас публічного мистецького медіуму, що поєднує особисту історію із суспільними процесами.
Богдана Гринда
Тема: Мода, тіло та ідентичність: антропологічне прочитання візуальної культури ХХ століття
Лекція присвячена осмисленню моди ХХ століття як культурної практики, через котру тіло набуває соціальної видимості, стає носієм значень і залучається до процесів формування ідентичності. Замість традиційного розгляду моди передусім як історії змін стилів і силуетів пропонується погляд на одягнене тіло як простір, у якому узгоджуються, переосмислюються та трансформуються культурні норми, соціальні відмінності, гендерні ролі, індивідуальні й колективні ідентичності.
Відштовхуючись від трансформації жіночого силуету на початку ХХ століття, лекція простежує становлення модерного тіла — рухливого, представленого в образах, спостережуваного й дедалі більшою мірою конструйованого засобами візуальної культури. Розглядається роль модної фотографії, журналів і кінематографа у формуванні моделей тілесності, зовнішності та самосприйняття; використання стилю молодіжними культурами й субкультурами як засобу належності, розрізнення та символічного спротиву; а також поширення у 1980–1990-х роках уявлення про тіло як проєкт самоконструювання та формування гендерної ідентичності.
Спираючись на підходи культурної антропології, теорії візуальної культури та досліджень моди, лекція порушує питання про те, як одяг і візуальні образи не лише виражають те, ким ми є, а й беруть безпосередню участь у формуванні наших уявлень про себе, конструюванні власної ідентичності та способів її репрезентації.
Катерина Покора
Тема: Матеріальний свідок: доказ, свідчення та мистецька практика
Спираючись на концепцію «матеріального свідка» Сюзан Шюпплі, у доповіді буде розглянуто, як матерія та живі організми можуть фіксувати екологічні й політичні події та ставати формами доказів. На прикладі свого дослідження цвітіння ціанобактерій у Дніпрі я розповім про проєкт, у якому досліджувала ці ідеї через мистецькі й матеріальні експерименти, а також висвітлю методи, теоретичні джерела та питання, що сформували цю роботу.
Юлія Бабунич
Тема: Українські живописці-модерністи у зарубіжних мистецьких середовищах: паризький осередок
У лекції розглядається проблема діяльності українських живописців-модерністів поза межами України. Актуальності проблемі надає необхідність вивчення художнього досвіду українських митців в еміграції та його зв'язку з джерелами вітчизняної культури. У зв’язку з цим проаналізовано один із зарубіжних осередків творчої діяльності українських модерністів першої третини ХХ ст., а саме — Париж. На основі аналізу низки живописних робіт визначено, що митці мали потужні професійні навички і різний індивідуальний мистецький досвід. Водночас виявлено, що українські модерністи в еміграції мали певну спільність творчих якостей, зокрема в ділянці індивідуального трактування пластичної форми та у сфері колориту. У статті також розкрито і доведено, що, сформувавши проєвропейські малярські візії, вітчизняні художники-модерністи не полишали українських джерел власної творчості.
Лада Цимбала
Тема: Етнорефлексії української моди у часи війни: “Обмежуйся тим, що є, і пожертвуй”
У лекції простежуються етнорефлексії української моди в роки повномасштабної війни, окреслюється еволюція модних тенденцій — від раннього етнопатріотизму до вузькоспеціалізованої адаптивної та військової моди. На основі компаративного аналізу в доповіді проводиться кореляція стосунків війни і моди у часи Другої світової війни та війни в сучасній Україні. Якщо реалії Другої світової війни визначалися гаслом британського уряду «Make Do and Mend» («Обходься тим, що є, і латай») через гостру нестачу матеріалів, то сучасна українська мода переформулювала цю філософію у потужний, орієнтований на спільноту заклик: «Make Do and Donate» («Обмежуйся тим, що є, і пожертвуй»). Також у лекції досліджуються зміни у фокусах української моди впродовж чотирьох років війни. Початкова реакція на вторгнення характеризувалася виразними етнопатріотичними проявами: використанням синьо-жовтих кольорів національного прапора, фольклорних мотивів для візуального зміцнення національної солідарності та привернення світової уваги. У часи довготривалого конфлікту початковий патріотичний сплеск переріс у неоднозначну подвійну модель. З одного боку, дизайнери масового ринку та сегменту розкоші продовжують вплітати унікальні національні коди у високу моду як незмінний символ ідентичності. З іншого боку, галузь мас-маркету моди стрімко переорієнтувалася на практичність, функції збору коштів та створення адаптивного одягу для ветеранів. У лекції підсумовується, що сучасна українська мода вийшла за межі суто естетичної реакції на проблематику війни і сьогодні виступає важливим гуманітарним інструментом, механізмом збору коштів для армії та єдиним виразом стійкого культурного коду, а етнорефлексії у сучасній та майбутній моделях української моди є сталими та стійкими.
Дарина Скринник-Миська
Тема: Бачити територію: ландшафт, позиційність та війна в сучасному українському мистецтві
Що відбувається із зображенням ландшафту, коли територія, яку воно репрезентує, формується війною?
Лекція присвячена тому, як сучасні українські художники переосмислюють ландшафт не просто як жанр, а як культурно сконструйований спосіб бачення та взаємодії з територією. На прикладі двох робіт — «Чотири терикони, з яких видно окупований Донбас» Романа Хімея (2022) та «Вид на Тису» Данила Павлія (2025) — розглядається, як політичні значення можуть виникати без безпосереднього зображення війни.
Роман Хімей конструює панорамний ландшафт із фрагментів різних фотографій, створюючи ілюзію всеохопного бачення та водночас виявляючи його неможливість. Натомість Данило Павлій звертається до традиційної форми річкового пейзажу й розташовує його в контексті українсько-румунського кордону, доповнюючи живопис геолокаційним маркером, який робить видимою позицію спостереження художника.
Зіставляючи ці дві роботи, лекція розглядає, як війна змінює не лише те, що репрезентує ландшафт, а й умови, за яких територію можна побачити, досягти та осмислити. У лекції обстоюється думка, що політичний вимір ландшафту може полягати не у видимих образах конфлікту, а в самій організації скерованого на нього погляду на територію в умовах війни.