Lecture series: Ukrainian-Slovak Season
The AFAD Department of Theory and History of Art invites you to the Ukrainian-Slovak Season lecture series, held in Bratislava from 20 to 22 October 2026.
Програма українською мовою
- Dates: 20–22 October 2026
- Venue: AFAD, Drotárska 44 and Hviezdoslavovo Square 18, Bratislava
- Organisers: Academy of Fine Arts and Design in Bratislava, Lviv National Academy of Arts and Transcarpathian Academy of Arts in Uzhorod
The Department of Theory and History of Art at the Academy of Fine Arts and Design invites you to Ukrainian-Slovak Season, a lecture series organised in cooperation with Ukrainian art academies.
Lecture programme:
Tuesday, 20 October 2026
Mykhaylo Pryymych
PhDr., rector of the Transcarpathian Academy of Arts in Uzhorod, Ukraine; professor in its Department of Applied and Decorative Art.
-
The Horyanska Rotunda in the Context of European Artistic Processes: 13th–16th Centuries
- 9:30–11:00 a.m., Studio of the Department of Conservation and Restoration, AFAD, Drotárska 44, Room D 131
Marta Kravchenko
PhD, Associate Professor at the Lviv National Academy of Arts, Ukraine.
-
Art Jewelry and the Body in Contemporary Ukrainian Jewelry Art
- 11:00 a.m.–12:30 p.m., Metal and Jewelry Studio, AFAD, Drotárska 44, Room D 363
Ivan Nebesnyk
PhD, dean of the Faculty of Design and Applied and Decorative Art at the Transcarpathian Academy of Arts in Uzhorod, Ukraine; Associate Professor in its Department of Design.
-
The Image of the Universal in Music Album Design of the Late 1960s–1970s
- 10:00–11:30 a.m., “Identity” Preparatory Course Studio, AFAD, Drotárska 44, Room D 317
Wednesday, 21 October 2026
Bohdana Hrynda
PhD, Associate Professor in the Department of Contemporary Art Practices at the Lviv National Academy of Arts, Ukraine.
-
Fashion, Body and Identity: An Anthropological Reading of Twentieth-Century Visual Culture
- 1:00–2:30 p.m., AFAD, Hviezdoslavovo Square 18, Room H 135
Kateryna Pokora
Lecturer in the Department of Contemporary Art Practices at the Lviv National Academy of Arts, Ukraine.
-
Material Witnessing: Evidence, Testimony, and Artistic Practice
- 2:30–4:00 p.m., AFAD, Hviezdoslavovo Square 18, Room H 135
Yuliya Babunych
PhD, Head of Doctoral and Postdoctoral Studies at the Lviv National Academy of Arts, Ukraine, and Associate Professor in its Department of Art History and Theory.
-
Ukrainian Modernist Painters in International Artistic Circles: The Paris School
- 4:00–5:30 p.m., AFAD, Hviezdoslavovo Square 18, Room H 103
Thursday, 22 October 2026
Lada Tsymbala
PhD, Associate Professor in the Department of Art History and Theory at the Lviv National Academy of Arts, Ukraine.
-
Ethnic Reflections of Ukrainian Fashion During Wartime: “Make, Do and Donate”
- 10:00–11:30 a.m., Fashion Design Studio, AFAD, Drotárska 44, Room D 343
Daryna Skrynnyk-Myska
PhD, Head of the Department of Contemporary Art Practices at the Lviv National Academy of Arts, Ukraine.
-
Seeing the Territory: Landscape, Positionality and War in Contemporary Ukrainian Art
- 4:00–5:30 p.m., AFAD, Hviezdoslavovo Square 18, Room H 135
Detailed Information:
Mykhaylo Pryymych
The Horiany Rotunda in the Context of European Artistic Processes of the 13th–16th Centuries

The Horiany Rotunda in Uzhhorod is one of the most enigmatic monuments of sacred architecture in Central-Eastern Europe, uniquely fusing an archaic six-conch Romanesque rotunda with a later Gothic nave. Beyond the persistent scholarly debates regarding its origins—ranging from the 10th to the 14th centuries—the building serves as a rare point of synthesis between Byzantine traditions and early Western European culture, positioning Transcarpathia as a vibrant crossroads of medieval artistic exchange.
The core of the lecture explores the monument’s preserved 14th-century fresco program, which displays direct stylistic parallels with Northern Italian Trecento painting and the circle of Giotto. This Italianate influence introduces a distinct humanist dimension, replacing rigid conventions with dramatic emotional expressiveness and psychological empathy, most powerfully captured in the Crucifixion and Last Supper cycles.
Ivan Nebesnyk
The Image of the Universal in Music Album Design (Late 1960s–1970s)

This lecture explores music album design of the late 1960s and 1970s as an autonomous phenomenon of visual culture, examining how the "image of the universal" was constructed through plastic and typographic strategies. This period marked a profound turning point defined by the countercultural revolution, the Space Age, and a surge of interest in mysticism and psychedelic experience. Within this milieu, the shift from commercial releases to conceptual vinyl LPs transformed the album sleeve into a genuine exhibition space and a site for interdisciplinary synthesis.
The presentation analyzes the cover as a complex semiotic field that transcended commercial packaging to become an independent visual statement. It investigates the synesthetic interplay between sound and image, tracing how collage, photographic experimentation, and intellectualized typography merged into a cohesive language. Drawing on a Jungian perspective, the lecture highlights the use of archetypal structures, Tarot iconography, and universal geometries to engage the collective unconscious. Finally, it addresses a key late-modernist strategy—the omission of band and album names in favor of pure symbols—which hermetically sealed meaning, sacralized the artifact, and laid the groundwork for contemporary visual communication.
Marta Kravchenko
Art Jewellery and the Body in Contemporary Ukrainian Jewellery Art

This lecture explores the relationship between jewellery and the human body in contemporary Ukrainian jewellery art. Jewellery is considered an autonomous artistic statement in which the body becomes a site of display, a participant in the creation of meaning, and a bearer of individual and collective experience. The focus is on the ways in which jewellery objects delineate, complement, or transform corporeality.
Drawing on examples of contemporary Ukrainian jewellery practices, the lecture examines the interrelationships between form, material, scale, and modes of wearing, as well as the significance of touch, movement, and bodily sensations in the perception of the artwork. Attention is paid to the use of unconventional materials and the interaction between jewellery and the wearer’s body. The lecture reveals the potential of jewellery as an intimate yet public artistic medium that connects personal histories with broader social processes.
Bohdana Hrynda
Fashion, Body and Identity: An Anthropological Reading of Twentieth-Century Visual Culture

This lecture explores twentieth-century fashion as a cultural practice through which the body becomes socially visible, meaningful, and implicated in the construction of identity. Rather than approaching fashion primarily as a history of changing styles, it considers the dressed body as a site where cultural norms, social distinctions, gender roles, and individual and collective identities are negotiated.
Beginning with the transformation of the female silhouette in the early twentieth century, the lecture traces the emergence of the modern body as mobile, represented, observed, and increasingly constructed through visual culture. It examines the role of fashion photography, magazines, and cinema in producing models of bodily appearance and self-perception; the use of style by youth cultures and subcultures as a means of belonging, differentiation, and symbolic resistance; and the growing understanding of the body in the 1980s and 1990s as a project of self-fashioning and gendered identity.
Drawing on cultural anthropology, visual culture, and fashion studies, the lecture ultimately asks how clothing and images participate not simply in expressing who we are, but in shaping how we understand, construct, and represent ourselves.
Kateryna Pokora
Material witnessing: evidence, testimony, and artistic practice

Drawing on Susan Schuppli’s concept of the material witness, the talk will consider how matter and living organisms can register environmental and political events and become forms of evidence. Through my research on cyanobacterial blooms in the Dnipro, I will reflect on a project in which I explored these ideas through artistic and material experiments, discussing the methods, theoretical sources, and questions that shaped the work.
Yuliya Babunych
Ukrainian Modernist Painters in International Artistic Circles: The Paris School.

This presentation examines the problem of the activities of Ukrainian modernist painters outside of Ukraine. The relevance of the problem is given by the need to study the artistic experience of Ukrainian artists in emigration and its connection with the sources of national culture. Many current art phenomena in the combination of national and multicultural experiences have established themselves outside the Ukrainian ethnic lands, primarily in the leading art centers of Europe. In this connection, one of the foreign centers of creative activity of Ukrainian modernists of the first third of the 20th century, namely Paris, was analyzed. At the same time, it was found that Ukrainian modernists in emigration had a certain commonality of creative qualities, in particular, in the area of individual treatment of plastic form and in the field of color. Many artists from Ukraine demonstrate commitment to national cultural and artistic traditions in the context of developing their own pictorial concepts and worldview orientations. The introduction of national elements of Ukrainian culture into the artistic space of European modernism played an important role.
Lada Tsymbala
Ethnic Reflections of Ukrainian Fashion During Wartime: “Make Do and Donate”

The lecture explores the profound transformation of the Ukrainian fashion industry during the years of full-scale war, tracking its evolution from early ethno-patriotism to highly specialized adaptive and military fashion. By framing modern dynamics within a historical context, the presentation draws a direct comparison between the fashion ethos of World War II and contemporary Ukraine. While the structural reality of WWII was defined by the British government's slogan "Make Do and Mend" due to severe material shortages, modern Ukrainian fashion has rephrased this philosophy into a powerful, community-driven mandate: "Make Do and Donate."
The topic highlights how the focus of Ukrainian fashion has shifted over the years of conflict. The initial response to the invasion was marked by explicit ethno-patriotic expressions, utilizing the national flag's blue and yellow colors, artisan sources, and folklore motifs to visually build national solidarity and attract global attention. Over the course of the ongoing conflict, this initial patriotic surge has matured into a sophisticated dual model. On one hand, mass-market and luxury designers continue to weave unique national codes into high fashion as an enduring symbol of identity. On the other hand, the industry has rapidly pivoted toward practicality, fundraising functions, and adaptive clothing designed to meet harsh wartime realities. The analysis concludes that modern Ukrainian fashion has transcended mere aesthetic reaction; it now operates as a critical humanitarian tool, a fundraising mechanism for the army, and a unified expression of the nation's resilient cultural code.
Daryna Skrynnyk-Myska
Seeing the Territory: Landscape, Positionality and War in Contemporary Ukrainian Art
What happens to the landscape image when the territory it represents is shaped by war?

This lecture examines how contemporary Ukrainian artists rethink landscape not simply as a genre, but as a culturally constructed way of seeing and relating to territory. Focusing on two works — Roman Khimei’s Four Slag Heaps from Which the Occupied Donbas Can Be Seen (2022) and Danylo Pavlii’s View of the Tysa (2025) — the lecture explores how political meaning can emerge without directly depicting war.
Khimei constructs a panoramic landscape from fragments of different photographs, creating an apparent total view while simultaneously revealing its impossibility. Pavlii, by contrast, uses the conventional form of a river landscape and situates it at the Ukrainian-Romanian border, supplementing the painting with a geolocation marker that makes the artist’s position of observation visible.
Bringing these two works together, the lecture considers how war changes not only what landscape represents, but also the conditions under which territory can be seen, accessed and understood. It proposes that the political dimension of landscape may reside not in visible images of conflict, but in the organization of the gaze itself.
ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙ
Вівторок, двадцятого жовтня
Михайло Приймич
Доктор мистецтвознавства (Dr. Sc.), ректор Закарпатської академії мистецтв (Ужгород, Україна), професор кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв.
- Горянська ротонда в контексті європейських мистецьких процесів: XIII–XVI століття
- 09:30 – 11:00, Майстерня кафедри реставрації, VŠVU, Drotárska 44, аудиторія D 131
Іван Небесник
Кандидат мистецтвознавства (PhD), декан факультету дизайну і декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв (Ужгород, Україна), доцент кафедри дизайну Закарпатської академії мистецтв.
- Образ універсального в дизайні музичних альбомів кінця 1960-х – 1970-х років
- 10:00 – 11:30, Майстерня підготовчого курсу «Ідентичність», VŠVU, Drotárska 44, аудиторія D 317
Марта Кравченко
Кандидатка мистецтвознавства (PhD), доцентка кафедри історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв (Україна).
- Художні прикраси і тіло в сучасному українському ювелірному мистецтві
- 11:00 – 12:30, Майстерня обробки металу та ювелірного мистецтва, VŠVU, Drotárska 44, аудиторія D 363
Середа, двадцять першого жовтня
Богдана Гринда
Кандидатка мистецтвознавства (PhD), доцентка кафедри актуальних мистецьких практик Львівської національної академії мистецтв (Україна).
- Мода, тіло та ідентичність: антропологічне прочитання візуальної культури ХХ століття
- 13:00 – 14:30, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, аудиторія H 135
Катерина Покора
Викладачка кафедри актуальних мистецьких практик Львівської національної академії мистецтв (Україна).
- Матеріальний свідок: доказ, свідчення та мистецька практика
- 14:30 – 16:00, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, аудиторія H 135
Юлія Бабунич
Кандидатка мистецтвознавства (PhD), завідувачка відділу аспірантури та докторантури Львівської національної академії мистецтв (Україна), доцентка кафедри історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв.
- Українські живописці-модерністи у зарубіжних мистецьких середовищах: паризький осередок
- 14:30 – 16:00, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, аудиторія H 103
Четвер, двадцять другого жовтня
Лада Цимбала
Кандидатка мистецтвознавства (PhD), доцентка кафедри історії та теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв (Україна).
- Етнорефлексії української моди у часи війни: «Обмежуйся тим, що є, і пожертвуй»
- 10:00 – 11:30, Майстерня дизайну одягу, VŠVU, Drotárska 44, аудиторія D 343
Дарина Скринник-Миська
Кандидатка філософських наук (PhD), завідувачка кафедри актуальних мистецьких практик Львівської національної академії мистецтв (Україна).
- Бачити територію: ландшафт, позиційність та війна в сучасному українському мистецтві
- 16:00 – 17:30, VŠVU, Hviezdoslavovo nám. 18, аудиторія H 135
Детальна інформація
Михайло Приймич
Тема: Горянська ротонда в контексті європейських мистецьких процесів ХІІІ–XVI століть

Горянська ротонда в Ужгороді є однією з найзагадковіших пам’яток сакральної архітектури Центрально-Східної Європи, що унікально поєднує архаїчну шестиконхову романську ротонду з пізнішою готичною навою. Попри тривалі наукові дискусії щодо її походження — від гіпотез Х до XIV століть — споруда постає рідкісним вузлом синтезу візантійських традицій та ранньої західноєвропейської культури, утверджуючи Закарпаття як активне перехрестя середньовічного художнього обміну.
Осердям лекції є збережена фрескова програма пам’ятки XIV століття, яка демонструє прямі стилістичні паралелі з північноіталійським живописом епохи Треченто та колом Джотто. Цей італійський вплив привносить виразний гуманістичний вимір, замінюючи суворий канон драматичною експресією та психологічним співпереживанням, що найяскравіше розкриваються в циклах «Розп’яття» та «Таємна вечеря».
Іван Небесник
Тема: Образ універсального в дизайні музичного альбому (кінець 1960-х – 1970-ті рр.)

Ця лекція присвячена дослідженню дизайну музичного альбому кінця 1960-х – 1970-х років як автономного явища візуальної культури та з’ясуванню того, як «образ універсального» конструювався за допомогою ілюстраційних і типографічних стратегій. Цей період позначився глибинним переломним моментом, сформованим контркультурною революцією, космічною ерою, а також сплеском інтересу до містицизму й психоделічного досвіду.
У доповіді обкладинка аналізується як семіотичне поле, яке подолало рамки комерційного паковання й стало самостійним візуальним висловлюванням. Досліджується синестетична взаємодія звуку та зображення, простежується поєднання всіх компонентів музичного прродукту в єдину цілісну мову. Крізь юнгіанську оптику лекція висвітлює використання окремих архетипічних структур, іконографії та універсальної геометрії. Насамкінець розглядається ключова стратегія пізнього модернізму — відмова від титульного напису на користь чистого символу, що заклало підґрунтя для сучасних візуальних комунікацій.
Марта Кравченко
Тема: Художні прикраси і тіло в сучасному українському ювелірному мистецтві

Лекція присвячена взаємодії прикраси й людського тіла в сучасному українському ювелірному мистецтві. Ювелірна прикраса розглядається як самостійне художнє висловлювання, у якому тіло стає простором експонування, учасником творення змісту та носієм індивідуального й колективного досвіду. У центрі уваги – способи, якими ювелірні об’єкти окреслюють, доповнюють або трансформують тілесність.
На прикладах сучасних українських ювелірних практик аналізуються взаємозв’язки форми, матеріалу, масштабу й способу носіння, а також значення дотику, руху та тілесних відчуттів у сприйнятті твору. Особливу увагу приділено використанню нетрадиційних матеріалів і взаємодії прикраси і тіла носія. Лекція розкриває потенціал прикраси як інтимного й водночас публічного мистецького медіуму, що поєднує особисту історію із суспільними процесами.
Богдана Гринда
Тема: Мода, тіло та ідентичність: антропологічне прочитання візуальної культури ХХ століття

Лекція присвячена осмисленню моди ХХ століття як культурної практики, через котру тіло набуває соціальної видимості, стає носієм значень і залучається до процесів формування ідентичності. Замість традиційного розгляду моди передусім як історії змін стилів і силуетів пропонується погляд на одягнене тіло як простір, у якому узгоджуються, переосмислюються та трансформуються культурні норми, соціальні відмінності, гендерні ролі, індивідуальні й колективні ідентичності.
Відштовхуючись від трансформації жіночого силуету на початку ХХ століття, лекція простежує становлення модерного тіла — рухливого, представленого в образах, спостережуваного й дедалі більшою мірою конструйованого засобами візуальної культури. Розглядається роль модної фотографії, журналів і кінематографа у формуванні моделей тілесності, зовнішності та самосприйняття; використання стилю молодіжними культурами й субкультурами як засобу належності, розрізнення та символічного спротиву; а також поширення у 1980–1990-х роках уявлення про тіло як проєкт самоконструювання та формування гендерної ідентичності.
Спираючись на підходи культурної антропології, теорії візуальної культури та досліджень моди, лекція порушує питання про те, як одяг і візуальні образи не лише виражають те, ким ми є, а й беруть безпосередню участь у формуванні наших уявлень про себе, конструюванні власної ідентичності та способів її репрезентації.
Катерина Покора
Тема: Матеріальний свідок: доказ, свідчення та мистецька практика

Спираючись на концепцію «матеріального свідка» Сюзан Шюпплі, у доповіді буде розглянуто, як матерія та живі організми можуть фіксувати екологічні й політичні події та ставати формами доказів. На прикладі свого дослідження цвітіння ціанобактерій у Дніпрі я розповім про проєкт, у якому досліджувала ці ідеї через мистецькі й матеріальні експерименти, а також висвітлю методи, теоретичні джерела та питання, що сформували цю роботу.
Юлія Бабунич
Тема: Українські живописці-модерністи у зарубіжних мистецьких середовищах: паризький осередок

У лекції розглядається проблема діяльності українських живописців-модерністів поза межами України. Актуальності проблемі надає необхідність вивчення художнього досвіду українських митців в еміграції та його зв'язку з джерелами вітчизняної культури. У зв’язку з цим проаналізовано один із зарубіжних осередків творчої діяльності українських модерністів першої третини ХХ ст., а саме — Париж. На основі аналізу низки живописних робіт визначено, що митці мали потужні професійні навички і різний індивідуальний мистецький досвід. Водночас виявлено, що українські модерністи в еміграції мали певну спільність творчих якостей, зокрема в ділянці індивідуального трактування пластичної форми та у сфері колориту. У статті також розкрито і доведено, що, сформувавши проєвропейські малярські візії, вітчизняні художники-модерністи не полишали українських джерел власної творчості.
Лада Цимбала
Тема: Етнорефлексії української моди у часи війни: “Обмежуйся тим, що є, і пожертвуй”

У лекції простежуються етнорефлексії української моди в роки повномасштабної війни, окреслюється еволюція модних тенденцій — від раннього етнопатріотизму до вузькоспеціалізованої адаптивної та військової моди. На основі компаративного аналізу в доповіді проводиться кореляція стосунків війни і моди у часи Другої світової війни та війни в сучасній Україні. Якщо реалії Другої світової війни визначалися гаслом британського уряду «Make Do and Mend» («Обходься тим, що є, і латай») через гостру нестачу матеріалів, то сучасна українська мода переформулювала цю філософію у потужний, орієнтований на спільноту заклик: «Make Do and Donate» («Обмежуйся тим, що є, і пожертвуй»). Також у лекції досліджуються зміни у фокусах української моди впродовж чотирьох років війни. Початкова реакція на вторгнення характеризувалася виразними етнопатріотичними проявами: використанням синьо-жовтих кольорів національного прапора, фольклорних мотивів для візуального зміцнення національної солідарності та привернення світової уваги. У часи довготривалого конфлікту початковий патріотичний сплеск переріс у неоднозначну подвійну модель. З одного боку, дизайнери масового ринку та сегменту розкоші продовжують вплітати унікальні національні коди у високу моду як незмінний символ ідентичності. З іншого боку, галузь мас-маркету моди стрімко переорієнтувалася на практичність, функції збору коштів та створення адаптивного одягу для ветеранів. У лекції підсумовується, що сучасна українська мода вийшла за межі суто естетичної реакції на проблематику війни і сьогодні виступає важливим гуманітарним інструментом, механізмом збору коштів для армії та єдиним виразом стійкого культурного коду, а етнорефлексії у сучасній та майбутній моделях української моди є сталими та стійкими.
Дарина Скринник-Миська
Тема: Бачити територію: ландшафт, позиційність та війна в сучасному українському мистецтві
Що відбувається із зображенням ландшафту, коли територія, яку воно репрезентує, формується війною?

Лекція присвячена тому, як сучасні українські художники переосмислюють ландшафт не просто як жанр, а як культурно сконструйований спосіб бачення та взаємодії з територією. На прикладі двох робіт — «Чотири терикони, з яких видно окупований Донбас» Романа Хімея (2022) та «Вид на Тису» Данила Павлія (2025) — розглядається, як політичні значення можуть виникати без безпосереднього зображення війни.
Роман Хімей конструює панорамний ландшафт із фрагментів різних фотографій, створюючи ілюзію всеохопного бачення та водночас виявляючи його неможливість. Натомість Данило Павлій звертається до традиційної форми річкового пейзажу й розташовує його в контексті українсько-румунського кордону, доповнюючи живопис геолокаційним маркером, який робить видимою позицію спостереження художника.
Зіставляючи ці дві роботи, лекція розглядає, як війна змінює не лише те, що репрезентує ландшафт, а й умови, за яких територію можна побачити, досягти та осмислити. У лекції обстоюється думка, що політичний вимір ландшафту може полягати не у видимих образах конфлікту, а в самій організації скерованого на нього погляду на територію в умовах війни.